Як народжуються воїни, люди із сильним характером – можна було спостерігати на смарагдовому майданчику біля Коропської школи.
Вчитель поставив п’ятикласника Тимофія Шеремета на останній рубіж, у ворота. Якщо ви у дитинстві змагались, знаєте, що навіть рік різниці у віці – це багато. А тут дванадцятирічний хлопчик проти сімнадцятирічних.
Це страшно – коли такий великий лупить по воротях. Страшно, коли на тобі ТАКА відповідальність! Прикро, коли м’яч залітає за твою недоторкану лінію, хлопці опускають голови – пропущений м’яч – і ти в цьому винуватий. В перших матчах Тимофій навіть плакав від розпачу. А потім зміг перебороти себе. Справився. Діяв відмінно. Виручав. Стелився за м’ячем. Я б його назвав героєм ігрового дня.
Подивіться на світлини – яке зосереджене, старанне обличчя!
А маленький хлопчик у зеленій формі – це другокласник Владислав Шеремет. Це окрема історія. Яку розповімо через 5-6 років, коли хлопчик стане лідером нашого футболу.
