Пам’ять нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво- чорним кольором. Читаєш і подумки здригаєшся від жаху. Особливо вражають сторінки, де викарбовано слова про голод. “Немає страшнішої смерті , ніж повільна смерть від голоду”. А так вмирала майже вся Україна. Про ті страшні роки , про ті страшні події згадали учні школи на лінійці- реквієм.
Запалили свічку згадавши невинні душі, які поклав у землю голодомор.
Це наша історія, і ми повинні знати і пам’ятати її.
