Пам’яті жертв голодомору

Голодомор
Уже 85 років пройшло з того часу,
Як голод страшний наш люд розтоптав,
І владою вчинено було злодійсько,
Убити всіх тих, хто тоді працював.
Зітхали і діти, і старі у домівках,
Коли відбирали буксири усе,
Коли за зернину вбивали на полі,
Коли гори трупів лежали в покіт. Опухлі й голодні плакали діти,
Тягли худі руки до своїх батьків,
Несила й тоді була матері жити,
Дивитись на плач своїх дітлахів.
Голод 33-го жорстокістю дихав,
Потопали від трупів всі села тоді,
Тремтіла від болю нещасна Вкраїна,
І чути був крик «Поможіть!»
Тоді було важко збагнути всім людям,
За що вимирав наш народ трудовий,
За що ту кару зробив їм Сталін,
За що народ український убив?!